Євроатлантична інтеграція Друк
П'ятниця, 01 червня 2018, 09:30

Відбулася зустріч Міністра оборони України С.Полторака з Генеральним секретарем НАТО Є.Столтенбергом

Під час двосторонньої зустрічі генерал армії України Міністр оборони України Степан Полторак поінформував Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга про особливості воєнно-політичної обстановки в Україні та відбиття російської агресії на сході країни, а також розповів про перебіг реформ, які відбуваються в українському оборонному відомстві.

Міністр оборони України підкреслив конструктивну роботу радників від країн Альянсу, які наразі працюють в оборонному відомстві та висловив слова вдячності за Комплексний пакет допомоги, який надають країни НАТО.

"Ми не стоїмо на місці та реагуємо на виклики сьогодення. Ми усвідомлюємо, що майбутнє української держави нерозривно пов'язано із членством у системі колективної безпеки і оборони Альянсу. Попри складну ситуацію на сході України, наш внесок в операції Альянсу буде збережено та нарощено. Ми також готові продовжити залучення українських підрозділів до спільних військових навчань та заходів бойової підготовки. Наші військовослужбовці готові до обміну досвідом протидії гібридній агресії. Я впевнений, що наш військовий потенціал допоможе зробити держави-члени НАТО сильнішими, а підтримка Альянсу сприятиме руху України до євроатлантичних стандартів", — наголосив Степан Полторак.


 

Україна презентувала в штаб-квартирі НАТО основні досягнення і поінформувала про виклики у боротьбі з корупцією

29 травня 2018 р. у штаб-квартирі Альянсу відбулося засідання Комітету з питань партнерств та колективної безпеки у форматі Комісії Україна-НАТО з обговорення питань реалізації антикорупційних реформ в Україні.

Участь у засіданні взяв заступник Директора Національного антикорупційного бюро України Анатолій Новак.

Під час заходу сторони обговорили питання подальшого розвитку нормативно-правової бази та організацію взаємодії між антикорупційними органами, а також напрями подальшої підтримки Альянсом реалізації антикорупційних реформ в нашій державі.

Союзники схвально оцінили хід антикорупційних реформ в Україні, привітали зусилля української сторони щодо створення дієвої системи запобігання та боротьби з корупцією, у тому числі і заходи зі створення Вищого антикорупційного суду.

Представниками Міжнародного секретаріату НАТО та держав-членів Альянсу було висловлено стійку підтримку нашій державі, у т.ч. шляхом подальшого продовження антикорупційної підготовки персоналу складових сектору безпеки і оборони України.


 

Розробка Північноатлантичним Альянсом спільно з українськими вченими проекту системи виявлення вибухівки у транспортних мережах

а допомогою Програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» НАТО розпочала новий проект з розробки і випробування системи детекторів вибухівки і вибухових речовин в умовах громадського транспорту (насамперед, метрополітенів).

Цей проект об'єднав зусилля вчених з України (Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України), Франції (ONERA, the Office National d'Etudes et de Recherches Aérospatiales) та Південної Кореї (the Seoul National University) з метою створення та розвитку системи надвисокочастотного випромінювання. Ця система зможе розпізнати вибухівку та приховану зброю у режимі реального часу та допоможе забезпечити безпеку транспортної інфраструктури, насамперед аеропортів, метро та залізничних станцій.

Зазначений проект під назвою «Завіса надвисокочастотного випромінювання» фінансується спільно НАТО і Генеральним секретаріатом з питань оборони Франції (SGDSN). Система буде готова для випробовування на місцевості у 2020 році.

Ініціатива базується на попередніх зусиллях НАТО щодо виявлення вибухонебезпечних пристроїв та становить частину внеску НАТО у міжнародну боротьбу з тероризмом.


 

Україна прагне посилювати співпрацю з НАТО щодо модернізації системи цивільного захисту, – Іванна Климпуш-Цинцадзе

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, перебуваючи з робочим візитом у Брюсселі, зустрілася з помічником Генерального Секретаря НАТО з операцій Патріком Тернером. Сторони обговорили напрями взаємодії для підвищення рівня готовності у випадку надзвичайних ситуацій цивільного характеру та захисту критичної інфраструктури, як елементів системи національної безпеки України.

Учасники зустрічі позитивно оцінили створення ефективної та сучасної системи цивільного захисту в Україні, яку включено до Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2018 рік.

Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала Патріку Тернеру за його особисту підтримку розвитку тіснішої співпраці між Україною та Альянсом у рамках Комітету з планування на випадок надзвичайних ситуацій, адже цей формат довів свою користь для України. «Ми очікуємо, що співпраця України з НАТО у цій сфері буде на такому ж високому рівні, як і співпраця в оборонному та військовому секторах. Сподіваємося на ефективність такої взаємодії», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Патрік Тернер та Іванна Климпуш-Цинцадзе обговорили також взаємодію з НАТО у створенні в Україні національної системи стійкості. «Особливу увагу ми приділяємо створенню в Україні єдиної системи стійкості як комплексного рішення для формування дієвого механізму запобігання та протидії різним видам загроз, із залученням досвіду та найкращих методик держав-членів НАТО у цій сфері», – підкреслила Віце-прем'єр-міністр.

Вона зазначила, що обговорення цього питання планується під час засідання Комітету НАТО з планування на випадок надзвичайних ситуацій у форматі «29+1». Під час цього засідання українська сторона має намір поінформувати союзників про свої досягнення та обговорити способи покращення ситуації у цих напрямах.

Також сторони обговорили питання протидії гібридним загрозам і спільні проекти у цій сфері. «На жаль, зараз Україна для Росії де-факто є базою для випробування різноманітних гібридних атак», – наголосив помічник Генерального Секретаря Півночноатлантичного альянсу.

Окрім цього, Іванна Климпуш-Цинцадзе та Патрік Тернер приділили увагу участі України в операціях НАТО. Зокрема, представник Альянсу позитивно оцінив вклад України в безпеку Чорноморського регіону.  


Президент про визнання НАТО прагнення України до набуття повноцінного членства: Наша наступна амбіція – План дій щодо членства в Альянсі

Президент Петро Порошенко висловив вдячність НАТО за тверду позицію підтримки України та підкреслив, що одним з ключових пріоритетів національної безпеки нашої держави є досягнення критеріїв членства в Альянсі.

«Вітаю важливе, довгоочікуване та логічне рішення НАТО підвищити рівень амбіцій України щодо Альянсу», - зазначив Президент на своїй офіційній сторінці у Facebook.

«Це стало визнанням реального стану наших відносин з НАТО. Саме про це йшлося під час моєї останньої зустрічі з Генеральним Секретарем НАТО у Мюнхені, а також нещодавньої телефонної бесіди з Віце-Президентом США», - наголосив Петро Порошенко.

«Наша наступна амбіція – План дій щодо членства (ПДЧ) для України. Саме цьому був присвячений мій лист Єнсу Столтенбергу (Генеральний секретар НАТО – ред.) в лютому 2018 року, де, з посиланням на статтю 10 Договору про заснування НАТО, мною було офіційно зафіксовано прагнення України стати членом Альянсу», - підкреслив Глава держави.

«Тиха дипломатія із просування наших принципових позицій, про що домовлено з нашими партнерами, дає свої вагомі результати», - зауважив Петро Порошенко, додавши: «Впевнено рухаємося вперед».


 О. Турчинов: Україна готова до розширення і поглиблення співпраці з НАТО

2951-bigСхідні кордони України є передовим рубежем європейської безпеки, тому посилення наших безпекових спроможностей, розвиток Збройних Сил відбувається постійно і на різних рівнях на основі найкращих досягнень, насамперед НАТО, а також бойового досвіду останніх років.

Про це заявив Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов під час виступу на засіданні Комісії Україна-НАТО.

Україна, за словами О. Турчинова, зацікавлена в активному розвитку військово-технічного співробітництва з НАТО і державами-членами Альянсу. Водночас, сказав він, «вже перезріла необхідність політичного рішення держав Альянсу щодо зняття штучних обмежень, надання Україні озброєнь, зокрема і летальних, для оснащення Збройних Сил, інших структур сектору безпеки і оборони».

Секретар РНБО України заявив, що наша держава готова до подальшого розширення і поглиблення співпраці з НАТО та країнами Альянсу на двосторонній основі. Йдеться, зокрема, про надання державами НАТО експортних ліцензій на постачання товарів військового призначення до України, зокрема, летальної дії; участь іноземних партнерів у модернізації існуючих або спільне створення нових зразків озброєння і техніки для оснащення ЗС України з використанням технологій та комплектуючих західних виробників; досягнення українськими підприємствами стандартів Альянсу з виробництва оборонної продукції для участі у проектах щодо забезпечення потреб збройних сил держав-членів НАТО; надання консультативно-дорадчої допомоги з питань використання офсетних механізмів; захист інтелектуальної власності; створення центру з проведення сертифікації озброєння і військової техніки, які виготовляються українськими підприємствами відповідно до стандартів НАТО; інвестування у розвиток українського ОПК тощо.

«Україна була і залишається надійним партнером НАТО. Розвиток відносин особливого партнерства посилить нашу спільну безпеку, а майбутнє членство України в Альянсі стане запорукою миру і стабільності у Східній Європі і євроатлантичному просторі загалом», - підсумував О. Турчинов.


 

За участю Генерального секретаря НАТО Є. Столтенберга та Секретаря РНБО України О. Турчинова відбулося засідання Комісії Україна-НАТО

2951-bigГенеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг і Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов взяли участь у засіданні Комісії Україна-НАТО на рівні послів країн-членів Альянсу.

Секретар РНБО України виступив з розгорнутою доповіддю про безпекову ситуацію на Сході Європи і варіанти її розвитку, протидію гібридній агресії Російської Федерації, а також поінформував про першочергові заходи, спрямовані на зміцнення безпеки України.

Секретар РНБО України назвав реваншистську політику Російської Федерації, спрямовану на відновлення свого регіонального і почасти глобального домінування, «головним чинником, що визначає дестабілізацію безпекової ситуації на Сході Європи і на континенті загалом».

У цьому контексті він акцентував на агресії Росії щодо України, зазначивши, що Росія методично перетворює Крим на потужну військову базу, а за час кровопролитної війни на Донбасі загинуло вже понад 10 300 осіб, з них понад 2 500 цивільних та понад 200 дітей. «Мирні міста України перетворені росіянами на полігон для випробування найсучасніших видів бойової техніки і озброєння», - наголосив О. Турчинов.

При цьому Секретар РНБО України зазначив, що «на Донбасі діють не повстанські формування, а російські збройні формування та окупаційна адміністрація РФ». За його словами, Російська Федерація розгорнула на окупованій території Донецької і Луганської областей потужне військове угрупування, яке є складовою 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу збройних сил РФ.

«Росія створює потужну військову інфраструктуру вздовж кордону з Україною і може розпочати широкомасштабні бойові дії проти нашої держави за наказом з Кремля у будь-який момент. Причому рішення Путіна не залежатиме від дій України. Навпаки, набагато більш важливим чинником для започаткування зовнішньополітичних та військових авантюр РФ є розвиток внутрішньополітичної ситуації у Росії», - сказав О. Турчинов, додавши, що швидко зростає загроза і для держав-членів НАТО.

Секретар РНБО України подякував союзникам за послідовну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, зазначивши, що вкрай важливим є зміцнення міжнародної коаліції на підтримку України та недопущення зняття санкцій з РФ до повного відновлення територіальної цілісності нашої держави.


 

Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №43/2017 Про Концепцію вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017- 2020 роки

Указ Президента України від 8 квітня 2017 року №103/2017 «Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік»


   Уряд України затвердив положення про Урядовий офіс з європейської та євроатлантичної інтеграції

Flags-bigОсновними завданнями Урядового офісу є організаційне, експертно-аналітичне, інформаційне забезпечення діяльності у сферах європейської та євроатлантичної інтеграції Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністра України та Віце-прем'єр-міністра України, до компетенції якого віднесено питання європейської та євроатлантичної інтеграції, зокрема щодо координації діяльності органів виконавчої влади з розроблення та здійснення заходів, спрямованих на виконання:

Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі — Угода), інших міжнародних договорів України з питань європейської інтеграції і домовленостей між Україною та ЄС;

річних національних програм в рамках Комісії Україна — НАТО (далі — національні програми Україна — НАТО), рішень Комісії Україна — НАТО у рамках Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору та Декларації про її доповнення, інших міжнародних договорів між Україною та НАТО та уповноваженими органами НАТО.

Повний текст постанови КМУ - http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=250334224.

 


    Виступ Президента України під час загальних дебатів 72-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН

 

PrUN-tmb-270x180Вельмишановний пане Президенте,

Ваші високоповажності,

Пані та панове,

Від імені України я щиро вітаю поважного пана Мирослава Лайчака з обранням Президентом 72-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Пане Президенте, Україна повністю підтримує всі шість пріоритетів, визначених Вами на наступну сесію і готова сприяти Вам у ваших благородних зусиллях.

Чимало має бути зроблено, щоб втілити в реальність наше спільне бачення світу – мирного, процвітаючого та рівного.

Виток насильства продовжує зачіпати все більше і більше країн та регіонів.

Транснаціональний тероризм, використання сили в міжнародних відносинах, розповсюдження зброї масового знищення, криза біженців, бідність, порушення прав людини та вразливість довкілля, лише декілька з тих викликів, які стоять перед нами.

Масштаб викликів вимагає нашої рішучої та спільної відповіді.

Час діяти, і ми маємо дуже вузьке вікно можливостей, щоб уникнути сповзання в безповоротний хаос.

Організація Об'єднаних Націй має бути на вістрі цього процесу.

Україна завжди виступала за необхідність реформування ООН з тим, щоб Організація відповідала вчасно та адекватно на більшість невідкладних глобальних викликів.

У цьому зв'язку, ми вітаємо зусилля, які Генеральний Секретар з першого дня свого обрання докладає для розробки і реалізації повноцінного та всеохоплюючого порядку денного реформування ООН.

Так само ми вітаємо і підтримуємо ініціативу Сполучених Штатів щодо просування ефективної і цілеспрямованої реформи Об'єднаних Націй.

Всеохоплююча реформа Ради Безпеки давно уже назріла.

Сподіваємося, що 72-а сесія Генеральної Асамблеї сповістить про новий етап у міжурядових переговорах стосовно програми реформи Ради Безпеки.

Пане Президенте,

Дозвольте скористатися з цієї нагоди та чітко заявити, що ми, в Україні, не можемо не погодитися із закликом поважати та гарантувати суверенітет у глобальному вимірі.

Цей висновок, що як ніколи на часі, було справедливо проголошено вчора з цієї трибуни.

Коли засновувалася ООН, вона задумувалася для того, щоб підтримувати мир та безпеку у світі на основі принципів поваги до суверенітету та цілісності кордонів.

Нації-засновниці, серед яких була і Україна, прагнули убезпечити світ, де поважають суверенне право вільного вибору.

Це той принцип, на сторожі якого мали бути п'ять постійних членів Ради Безпеки в ім'я сталого миру та безпеки.

Це саме той принцип, який так безцеремонно порушила проти моєї держави одна країна з цієї п'ятірки.

Це саме той принцип, який ми маємо повернути всіма засобами та інструментами, що є в наших руках.

І Україна – це саме те місце для інвестування у цю благородну справу в ім'я сталого миру та безпеки.

Це те, за що мільйони українців боряться з початку російської агресії в 2014 році в Криму і на Донбасі.

Трирічна війна з Росією – це 10 тисяч вбитих, 7% окупованої української території, 20% української економіки – захопленої, знищеної чи просто вкраденої.

Однак, найбільш страшним у цій ситуації є те, що Кремль свідомо обрав тактику посилення людських страждань.

Окупований кримський півострів, відповідно до правозахисників, уже перетворився на територію репресій.

Хто наважиться не погодитися з Кремлем, ризикує своєю свободою і навіть життям.

Українці та кримські татари зазнають арештів навіть через публікацію в соцмережах, або, як це сталося у випадку кримського фермера Володимира Балуха в грудні 2016 року – за вивішування українського національного прапора на приватному будинку.

Тривають переслідування лідерів Меджилісу – представницького органу кримських татар, чия діяльність заборонена російською окупаційною владою.

Лише тиждень тому, Ахтем Чийгоз, заступник глави Меджилісу, був засуджений до 8 років ув'язнення за виступ проти російської окупації.

Інший заступник глави Меджилісу, Ілмі Умеров, який має серйозні проблеми зі здоров'ям, перебуває під домашнім арештом, і йому заборонено покидати Крим для лікування.

Росія безцеремонно порушує Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 71/205 «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)».

Вона продовжує ігнорувати усі заклики Управління Верховного комісара з прав людини забезпечити відповідний та безперешкодний доступ до Криму для міжнародних моніторингових місій з прав людини.

Кремль не виконує також тимчасові запобіжні заходи, визначені Міжнародним Судом ООН.

Міжнародний Суд зажадав від Росії утримуватися від збереження чи накладення нових обмежень на можливість кримськотатарської громади зберігати свої представницькі інституції, включаючи Меджиліс, і забезпечити право українських громадян на навчання українською мовою.

Така неповага Росії до міжнародних зобов'язань мусить отримати належну відповідь з боку міжнародної спільноти.

Міжнародна спільнота має уважно відстежувати ситуацію в Криму, щоб попередити новий геноцид проти кримських татар та українців, інспірований сучасними поборниками сталінської тоталітарної ідеології.

Я розраховую на підтримку вашими делегаціями ініціатив України щодо забезпечення дотримання прав людини в тимчасово окупованому Криму, зокрема наступної відповідної резолюції ГА ООН.

Ми маємо посилити міжнародний режим деокупації Криму.

Той факт, що на найвищому міжнародному рівні – Генеральній Асамблеї ООН – Росія визнана окупаційною державою доводить, що ми на правильному шляху.

Настав час створити міжнародну групу друзів українського Криму для координації наших спільних кроків та дій.

Ми розраховуємо на скоординовану та цілеспрямовану підтримку наших міжнародних партнерів.

Мілітаризація Криму є ще одним безпековим викликом, який зачіпає всю Південну та Східну Європу, а також Північну Африку та Близький Схід.

Україна рішуче засуджує численні військові навчання, які проводяться в Криму, а також біля кордонів України, особливо «Захід – 2017».

Разом із нашими сусідами і партнерами ми закликаємо Росію забезпечити повну відповідність її дій до зобов'язань в рамках Віденського документа ОБСЄ та інших міжнародних правил, що регулюють військову діяльність.

Стан дотримання прав людини та безпекова ситуація на Донбасі є не менш драматичною, ніж в Криму.

Цього року Україна ініціювала три значні спроби започаткування режиму припинення вогню – з нагоди Великодня, збору врожаю та шкільне перемир'я. Однак, російські окупаційні війська та їхні маріонетки знов їх всі порушили.

У порушення Мінських домовленостей Росія продовжує направляти регулярні сили та постачати важке озброєння та боєприпаси окупаційним військам на території окремих районів Донецької та Луганської областей.

Вона безцеремонно відкидає встановлення постійного контролю ОБСЄ над кордоном між Україною та Росією.

Питання звільнення заручників у рамках Мінського процесу зайшло в глухий кут.

Список українських заручників на Донбасі постійно зростає. Люди викрадаються навмисно. Єдиною їхньою провиною є проукраїнська позиція.

Ми пам'ятаємо про 16-річного Степана Чубенка, який був вбитий п'ятьма пострілами в голову після того, як росіяни побачили його з українською стрічкою.

Інший приклад. 63-річний теолог з Донецька, Ігор Козловський, більш, ніж два роки, перебуває у в'язниці через неправдиві обвинувачення та позбавлений можливості спілкування зі своєю сім'єю та друзями.

Росія все ще утримує щонайменше 16 українських політв'язнів на своїй території.

Серед найбільш відомих – український режисер Олег Сєнцов та український журналіст Роман Сущенко.

Просто замисліться.

Крадіжка землі іншого народу ... викрадення людей ... ведення прихованої війни ... збиття цивільного літака ... поширення брехні по всьому світу – чи ця поведінка личить постійному члену Ради Безпеки?

Росія є не контрибутором міжнародної безпеки, а її найбільшою загрозою.

Сьогодні Росія, мабуть, єдина країна в світі, яка має конфлікт – гарячий, заморожений чи потенційний – майже з усіма сусідами.

Пане Президенте,

Головна проблема Донбасу в тому, що Україна та Росія прагнуть цілковито протилежного.

Україна хоче миру та відновлення суверенітету над своєю територією.

Росія хоче контролю над Україною і підриває всі зусилля, спрямовані на відновлення нашого суверенітету у рамках кордонів нашої держави.

Росія прагне обміняти мир в Україні на свободу України.

Україна ніколи не прийме таку домовленість. Не прийме її і міжнародна спільнота.

Нещодавні гібридні «миротворчі пропозиції» від Москви є ще одним прикладом справжніх амбіцій Росії, яка прагне легалізувати своїх маріонеток та заморозити конфлікт назавжди.

Ми вітатимемо будь-яку пропозицію, що принесе мир в нашу країну.

Переконані, що повноцінна миротворча операція ООН є єдиним ефективним рішенням для деескалації, захисту народу України та для наближення нас до політичного врегулювання.

Саме тому мандат миротворців повинен покривати усю окуповану територію, включаючи українсько-російський державний кордон.

Це обов'язкова умова.

Поки кордон використовується як ключовий шлях для постачання озброєння та особового складу на Донбас, доти не буде миру в моїй країні.

В основі цієї місії мають бути керівні принципи миротворчої діяльності ООН.

Одним з них є неупередженість миротворців. У такій місії нема місця для представників агресора. Вони не можуть бути її частиною за визначенням.

Наголошую, що будь-яке зловживання миротворчими інструментами ООН для закріплення наживи агресії є неприйнятним.

Якщо ми маємо можливість принести мир у серце Європи – то для цього повинні визначити правильні параметри.

Повноцінна міжнародна присутність може також допомогти нам впоратися зі зростанням терористичної діяльності на територіях, які зачепив конфлікт.

Терористичний компонент гібридної війни Росії проти України є чітко вираженим і став реальністю щоденного життя на Донбасі.

Три роки тому, світ був приголомшений збиттям в небі над Донбасом рейсу Малайзійських авіаліній MH 17 з 298-а людьми на борту.

Україна рішуче налаштована робити все можливе для притягнення до відповідальності усіх причетних до цього масового вбивства.

Тривають два розслідування – технічне та кримінальне.

Обидва виявили конкретні деталі.

Ті, хто стояв за цим жахливим злочином, прибули з Росії. Ракета була доставлена з Росії.

Смерть жертв рейсу МН17 на совісті Росії.

П'ять країн, що складають Спільну слідчу групу, вирішили притягнути до відповідальності винних за збиття МН17 у рамках нідерландської правової системи.

Цього року, Міжнародний Суд розпочав слухання у справі України проти Росії за порушення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (1999).

Ми сподіваємося, що рішення суду найвищої інстанції ООН допоможе притягнути Російську Федерацію до відповідальності за численні порушення міжнародного права та фінансування злочинів, скоєних з 2014 року.

Розраховуємо на підтримку та сприяння з боку усіх держав-членів ООН у цьому процесі.

Пане Президенте,

Протягом десятиліть, Україна була рішучим контрибутором до глобальної безпеки.

В ім'я миру та в обмін на безпекові гарантії, Україна віддала свій третій найбільший у світі ядерний арсенал.

Двадцять років потому в Україну вдерся той, хто обіцяв поважати та (якщо необхідно) захищати державні кордони України.

Тим не менш, ми залишаємося рішучими прихильниками глобального нерозповсюдження та роззброєння.

Саме тому, ми суворо засуджуємо ядерні випробування та багаторазові запуски балістичних ракет, здійснені Північною Кореєю.

Ми глибоко стурбовані постійним вилученням ресурсів, за рахунок першочергових людських потреб, задля підживлення ядерного арсеналу Пхеньяну, у поєднанні з серйозними порушеннями прав людини.

Ми рішуче виступаємо за посилення заходів, спрямованих на припинення незаконної діяльності Пхеньяну та повернення Північної Кореї у міжнародно-правове поле.

Водночас, дозвольте мені підтвердити заклик України до Ради Безпеки ООН провести детальне розслідування щодо розробки ядерних і ракетних програм Північної Кореї з метою виявлення будь-якої можливої зовнішньої допомоги Пхеньяну в цій сфері.

Ми висловлюємо наше найглибше занепокоєння у зв'язку з теперішньою ситуацією в Сирії.

Вважаємо, що повне виконання та дотримання слова і духу Женевського Комюніке 2012 року та Резолюції РБ ООН 2254 є безумовно необхідним для врегулювання конфлікту в тій країні.

Що привертає нашу особливу увагу у контексті цього кривавого конфлікту, то це використання Росією окупованого Криму як військового форпосту для проектування військової сили в Сирії.

У той час як там триває війна, велика кількість російського військового обладнання перевозиться до Сирії кораблями, що базуються в портах Криму.

Надзвичайно тривожно і те, що Африканський континент теж продовжує страждати від низки неврегульованих конфліктів.

Як непостійний член Ради Безпеки ООН, моя країна не шкодувала зусиль для підтримки Африканського континенту та збереження головних принципів міжнародного порядку – суверенітет, невтручання у внутрішні справи, верховенство права та мирне врегулювання спорів.

Як Голова Комітету, створеного Резолюцією Ради 2127, ми активно підтримували регіональні та міжнародні зусилля для стабілізації ситуації в Центральній Африканській Республіці.

З січня 2017 року Україна перебрала головування 1591 Комітету з питань Судану. Ми маємо твердий намір підтримати міжнародні зусилля з врегулювання конфлікту в Дарфурі.

Африканські країни може цілковито розраховувати на Україну як на надійного друга.

Пане Президенте,

Моя країна повністю віддана імплементації Порядку денного сталого розвитку 2030 та Цілей сталого розвитку.

Незважаючи на серйозні витрати на оборону, які сягають більше 5% ВВП, Україна продовжує здійснювати фундаментальну трансформацію - боротися з корупцією, просувати судову та правоохоронну реформи, впроваджувати децентралізацію, покращувати бізнес-можливості.

Півтора роки тому економічна ситуація в Україні була настільки складною, що ми могли лише мріяти про макроекономічну стабілізацію.

Тепер у нас є всі підстави заявити про економічне відновлення.

Серед ключових пріоритетів Порядку денного ООН у галузі розвитку 2030 в Україні – забезпечення сталого енергопостачання, забезпечення продовольчої безпеки, сприяння розвитку інновацій та стабільної інфраструктури, а також просування ефективної системи охорони здоров'я, доступної освіти та гідної праці.

Я впевнений, що жодна країна не в змозі самотужки досягти сталого розвитку без стійкого миру та безпеки.

Тому, зміцнення миру та сприяння посиленню безпеки має стати рушійною та об'єднуючою силою наших спільних зусиль з досягнення Цілей сталого розвитку.

Україна віддана нашим зобов'язанням відповідно до Паризької кліматичної угоди.

Наші наміри щодо цього питання дуже серйозні. Україна була першою європейською країною, яка віддала на зберігання свою ратифікаційну грамоту Організації Об'єднаних Націй.

Пане Президенте,

Організація Об'єднаних Націй завжди відігравала провідну роль у забезпеченні того, щоб злочини минулого ніколи не могли повторитися.

72-а сесія Генеральної Асамблеї співпадає з 85-тою річницею одного з найбільш смертоносного злочину ХХ століття – Голодомору.

Це був штучний голод в Україні в 1932-1933 роках, організований тоталітарним режимом Сталіна, який призвів до загибелі від 7 до 10 мільйонів українців.

Доктор Рафал Лемкін, автор Конвенції про запобігання та покарання злочину геноциду, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році, назвав знищення української нації «класичним прикладом геноциду».

Я закликаю держави-члени ООН прийняти власне історичне рішення про визнання Голодомору актом геноциду.

Пане Президенте,

Це час випробувань для усіх нас. Все більше людей гине у війнах та стихійних лихах. Істина затьмарена «пост-правдою». Світ знову поділений між тими, хто вірить, що свобода є необхідною, і тими, хто вважає свободу неважливою. Одна група прагне побудувати краще майбутнє. Інша – тягне нас у минуле. Настав час для тих, хто вірить у свободу, єдність. Настав час для свободи бути сильними, переконливими і переконаними. Давайте будемо такими!

Дякую за увагу.

 

Виноградівщина

Райдержадміністрація

Поточна діяльність

Послуги

Публічна інформація

Звернення громадян

Прес-центр

president baner

anons_3

drv_baner

mdz baner

library

rajrada

rajvo

M2 UA RU 300x84

ee-banner 

fmap 1

dsvv

gadjacha linija

1111111111111

baner ghestova mova 

petition1

11111
Голова Виноградівської районної державної адміністрації
РУСАНЮК МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
konstytucia
ogoloshennya
pidrozdily
kultura
stktor turizmu
apk
dpi
rcsssdm
justycia_2
upszn
stat
golovderzhsluzhba
rkmr
dkz
dkz
terinspect praci
pfu
lishosp
eco
365
korupcia
 

bvpd

Flaer Patronat 1 - -400x842

 

soc reklama

2018
Липень
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     
Слідкуйте за нами на Facebook!
social facebook box blue

Хто зараз на сайті

На даний момент 89 гостей на сайті
1joomla.ru picma.ru mamentyev.ru
© 2005 - 2018 ВИНОГРАДІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Адреса: 90300, Закарпатська область, м. Виноградів, площа Миру, 5
тел./факс: (03143) 2-33-50    e-mail: vinrda@ukrpost.ua
При використанні матеріалів - обов'язкове посилання на джерело!
Карта сайту