Протидія домашньому насильству Друк
Четвер, 27 серпня 2020, 09:54

 


  Контактна інформація спеціально уповноважених та інших органів районної держадміністрації у сфері запобігання та протидії домашньому насильству


 Інформація про визначених посадових осіб,відповідальних за оперативне реагування та опрацювання звернень та повідомлень про/або осіб, які постраждали від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або загрозу вчинення такого насильства 


ІНФОРМАЦІЯ про персонально-відповідальну особу за протидію домашньому насильствуна рівні виконавчих органів сільських, селищних рад у Виноградівському районі


Домашнє насильство в умовах карантину

У зв'язку з карантинними заходами в світі відслідковується тенденція до збільшення кількості розлучень і випадків домашнього насильства. Комісія з прав людини Великобританії пояснює, що в періоди ізоляції домашнє насильство зростає, адже найбезпечніше від вірусу місце – дім – часто є вбивчим місцем для тих, хто в ньому проживає. Статистика Китаю свідчить про те, що кількість випадків у лютому 2020 року втричі перевищує статистику за лютий 2019 року.
За різними підрахунками кількість звернень щодо випадків домашнього насильства у таких країнах, як Італія, Франція, Німеччина й Велика Британія зросла подекуди на 30-40 %. Приблизно така ж ситуація і у всеукраїнському масштабі. За даними громадської організації «Ла Страда», у березні на їх гарячі лінії надійшло 1600 дзвінків з приводу домашнього насильства. Для порівняння, до карантину найчастіше телефонували у новорічні свята ― 1100 разів. Ізоляція означає більшу залежність, обмежений доступ навіть до телефонної лінії. Зростає психологічний та економічний насильницький тиск, фізичне та сексуальне насильство.
В умовах ізоляції зростає актуальність можливості повідомити про факти насильства за допомогою засобів зв'язку. Корисними можуть стати номери телефонів „гарячих ліній":
• національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 0-800-500-005 або з мобільного 116-123;
• дитяча „гаряча лінія" (багато питань виникає щодо оформлення відпусток, для того, щоб забезпечити нагляд за дітьми, які перебувають на карантині) –
0-800-500-225, 116-111 (з мобільного);
• державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству – 1547;
• урядовий кол-центр – 1545;
• гаряча лінія координаційного центру з питань безкоштовної правової допомоги – 0-800 213-103.
• на гарячі лінії також можна звернутись в онлайн режимі.

 


«1547»: в Україні запрацювала гаряча лінія з попередження домашнього насильства

Відтепер українці, які потерпають від домашнього насильства, можуть звернутись з проблемою на „гарячу" лінію – 1547. Офіційно національна „гаряча" лінія запрацювала ще 11 лютого 2020 року. Сервіс працює цілодобово. Всі дзвінки є безкоштовними як зі стаціонарних, так і з мобільних номерів. Кожен виклик надходить анонімно і залишається конфіденційним. На даний час національну гарячу лінію з протидії насильству обслуговують 16 спеціалістів – психологів, соціальних працівників, юристів. Найближчим часом заплановано розширити штат фахівців, які працюють на даній гарячій лінії, з огляду на кількість звернень, що постійно збільшується.
За даними ООН, кожна 6-а жінка в Україні пережила принаймні одну з форм насильства протягом останніх 12 місяців. Від 1 до 3 млн дітей в Україні стають свідками або жертвами домашнього насильства
Нагадаємо, що відповідно до Закону України „Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство – це дії фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, скоєні в родині чи в межах місця проживання, які призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Дія цього закону поширюється на таких осіб:
 подружжя;
 колишнє подружжя;
 наречені;
 мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
 особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
 особи, які мають спільну дитину (дітей);
 батьки (мати, батько) і дитина (діти);
 дід (баба) та онук (онука);
 прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
 вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
 рідні брати і сестри;
 інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
 діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
 опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
 прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Домашнім насильством також вважається погроза вчинення відповідних діянь.
Умова спільного проживання щодо цих правовідносин не береться до уваги. Такі зміни є позитивними, оскільки, приміром, припинення шлюбу не означає припинення насильства. Тепер один з колишнього подружжя у разі вчинення насильства має інструменти захисту та право на застосування спеціальних заходів протидії домашньому насильству.
Статистичні дані за короткий проміжок роботи лінії „1547" показують, що:
• 35% звернень стосувалися психологічного насильства;
• 34% – фізичного;
• 28% – економічного;
• дещо менше 1% – сексуального насильства;
• у 33% випадків фахівці гарячої лінії надали психологічну допомогу;
• у 66% випадків – інформаційну консультацію;
• у 1% випадків було здійснено екстрене реагування.


Оцінка ризиків вчинення домашнього насильства

За перше півріччя 2019 року понад 23 тисячі людей звернулися на національні „гарячі" лінії щодо домашнього насильства. В переважній більшості реєструються дзвінки, які стосуються комплексного насильства, тобто поєднання кількох видів насильства. Майже немає „чистих" дзвінків, які стосуються лише одного виду насильства. Зазвичай це – фізичне і економічне, фізичне і моральне, сексуальне насильство. Коли людина телефонує і просить допомоги, спеціалісти „гарячих ліній" надають всі контакти, куди вона може звернутись у своєму регіоні. Серед них – і правоохоронні органи, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, центри надання безоплатної правової допомоги, притулки для постраждалих від домашнього насильства, мобільні бригади тощо. Все залежить від того, наскільки критичною є ситуація. Якщо людина розуміє, що не може проживати в одній квартирі разом з тим, хто вчиняє щодо неї насильницькі дії, їй допомагають знайти притулок. Але часто достатньо застосувати до правопорушника такі заходи впливу як терміновий або обмежувальний припис.

Обмежувальний припис забороняє кривднику наближатися до постраждалих на строк від одного до шести місяців. Цей припис виноситься в судому порядку за заявою особи, яка постраждала від сімейного насилля.
Терміновий заборонний припис виноситься органами Національної поліції для негайного припинення домашнього насильства. Він забороняє кривднику наближуватись до постраждалих на строк до 10 днів. Якщо наявний ризик того, що домашнє насильство повториться, терміновий заборонний припис має бути винесений. Тоді кривдник зобов'язаний терміново покинути помешкання, навіть якщо він там зареєстрований. А також проінформувати поліцію про місце свого перебування на час дії припису.

З впровадженням даного заходу впливу виникли деякі складнощі, що пов'язані з оцінкою ризиків, оскільки цей припис видається виключно на підставі оцінки ризиків, яка здійснюється працівниками Нацполіції. Процедура проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства полягає у спілкуванні з постраждалою особою для з'ясування обставин конфлікту та виявленні чинників, що створюють або ж можуть створювати небезпеку для постраждалої особи. Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти „так", „ні", „без відповіді/невідомо". Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи кривдник погрожував її вбити, чи застосовував фізичне насильство, чи перебував кривдник у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння (має алкогольну чи наркотичну залежність) та ін. Саме відповіді на ці питання допоможуть поліцейському/поліцейській визначити рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді „без відповіді/невідомо", посадова особа уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки. Якщо поліцейські бачать, що ситуація більш-менш стабільна і насильство не повториться в найближчий час, вони можуть не виносити цей припис. Але обов'язково повинні проінформувати постраждалу особу про її права, підказати, куди вона може звернутись за допомогою в разі необхідності.
У зв'язку з тим, що форма оцінки ризиків не потребує підписів інших осіб, крім поліцейського, можуть виникати питання щодо правильності оцінки поліцейським ситуації та прийнятого рішення про застосування ТЗП. Звичайно, винесення ТЗП може бути оскаржене в суді у загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівника поліції. Однак, зважаючи на короткий термін дії цього спеціального заходу, таке оскарження скоріше за все можна вважати малоефективним.
Підсумовуючи, слід підкреслити позитивні зміни в нормативно-правовому забезпеченні протидії домашньому насильству, зокрема появу таких спеціальних заходів впливу як обмежувальний та терміновий заборонний припис. Однак важливо здійснювати постійний моніторинг практики застосовування спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, аналіз їх ефективності, проблемних питань, які виникають в процесі їх застосування, та оперативно вносити необхідні зміни до чинного законодавства.

Інформує відділ у справах сім'ї та жінок
УСЗН Виноградівської РДА


Протидія домашньому насильству: контакти персонально-відповідальних осіб

З метою здійснення обліку даних про суб'єкти взаємодії, що здійснюють заходи у сфери запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №658, сформовано перелік відповідальних осіб з номерами телефонів, адресами електронної пошти та даними про контактних осіб:

 


 

Попередження насильства у сім'ї

Доволі тривалий час в Україні ставлення до домашнього насильства залишалось суто "домашнім", а суспільство переважно закривало очі на сімейні проблеми.
Майже 17 років у нас діяв закон "Про попередження насильства в сім'ї", який передбачав заходи та повноваження органів державної влади у запобіганні та реагуванні на факти застосування фізичної сили в родинах. Однак, в реальному житті постраждалі члени сім'ї та діти частіше залишались сам на сам із домашнім терором, і ніякої дієвої реакції від державних органів, як правило, не було. Причин такої ситуації чимало — недостатня законодавча регламентація, страх потерпілих звернутися по допомогу, відсутність реагування, насамперед, з боку поліції, складність фіксації та доведення факту насильства.

Минулий рік став переломним у питаннях прав людини не лише в Україні, а й у всьому світі. Слова "фемінізм" та "насильство" стали найбільш запитуваними у пошукових інтернет-системах. Намагаючись вирішити проблему домашнього насильства, у грудні 2017 року Верховна Рада ухвалила закон "Про запобігання та протидію домашньому насильству", в якому запропоновано новий підхід (із використанням європейських стандартів) до боротьби з цим негативним явищем у суспільстві. Новий закон набув чинності з 7 січня 2018 року.

Під домашнє насильство тепер підпадає будь-яка дія фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь. Постраждалими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні (наречені, подружжя, колишнє подружжя, мати, батько, діти, їх батьки, брати, сестри, нерідні батьки, опікуни, піклувальники, їхні діти, прийомні діти, діти-вихованці, інші родичі до двоюрідного ступеню зв'язку, особи, які спільно проживали або проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі, їх діти та батьки) та особи, які проживають разом (будь-які інші родичі, люди, які пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки). Постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й свідок (очевидець) такого насильства.

У разі вчинення будь-якого виду домашнього насильства постраждалі мають право звернутися із відповідною заявою як до органів поліції за місцем свого проживання (перебування), так і до виконавчих комітетів сільських і селищних рад, органів опіки та піклування, навчальних закладів (якщо постраждалі — діти), установ охорони здоров'я. Можна повідомити про насильство і через кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству — державну установу, територіальні підрозділи якої планується відкрити у кожному регіоні. Державний кол-центр поки у процесі створення, а поки громадяни можуть користуватися гарячими лініями громадської організації "Ла-Страда Україна".

Постраждалі мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. До того ж постраждалі мають право користуватися безоплатними послугами адвокатів Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а за подання таких заяв до суду — судовий збір не сплачується.

Потерпіла особа може вимагати від кривдника компенсації: її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає з метою уникнення домашнього насильства, витрат на утримання дітей чи інших членів сім'ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника.

До кривдника можуть бути застосовані наступні спеціальні заходи:
1) терміновий заборонний припис. Поліція може заборонити проживати, контактувати з постраждалою людиною як на підставі її заяви, так і за власною ініціативою у разі існування загрози її життю чи здоров'ю. При цьому заборона перебувати разом кривднику і постраждалій особі не залежить від того, кому належить помешкання — постраждалому, кривднику, їхньою спільною власністю. Строк дії цих заборон — 10 днів.
2) обмежувальний припис – застосовується на підставі судового рішення за заявою постраждалої особи (або її представника). Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження до суду заяви про видачу обмежувального припису. Кривдника викликають до суду через розміщення оголошення на офіційному сайті суду. Однак судовий розгляд можуть провести і без виклику та участі кривдника, якщо того вимагає безпека постраждалої особи. Таким приписом людині може бути: заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; зобов'язано усунути перешкоди у користуванні майном; обмежено спілкування з постраждалою дитиною; заборонено наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування); заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику тощо.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців, та може бути продовжений судом ще на шість місяців.

Крім того, усі факти домашнього насильства, інформація про кривдника (незалежно від його згоди), а також про постраждалих (за їхньою згодою) вносяться до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

Всі ці заходи — не є покараннями (ані адміністративними, ані кримінальними). Це — так звані запобіжні заходи, які дозволяють державним органам оперативно зреагувати на факти домашнього насильства, припинити його вчинення та усунути загрозу повторного насильства. Проте застосування таких заходів зовсім не означає, що кривдника не притягнуть до адміністративної або кримінальної відповідальності за наявності підстав.

«1547»: в Україні запрацювала гаряча лінія

з попередження домашнього насильства

 

Відтепер українці, які потерпають від домашнього насильства, можуть звернутись з проблемою на гарячу” лінію – 1547. Офіційно національна гаряча” лінія запрацювала ще 11 лютого 2020 року. Сервіс працює цілодобово. Всі дзвінки є безкоштовними як зі стаціонарних, так і з мобільних номерів. Кожен виклик надходить анонімно і залишається конфіденційним. На даний час національну гарячу лінію з протидії насильству обслуговують 16 спеціалістів – психологів, соціальних працівників, юристів. Найближчим часом заплановано розширити штат фахівців, які працюють на даній гарячій лінії, з огляду на кількість звернень, що постійно збільшується.  

За даними ООН, кожна 6-а жінка в Україні пережила принаймні одну з форм насильства протягом останніх 12 місяців. Від 1 до 3 млн дітей в Україні стають свідками або жертвами домашнього насильства

Нагадаємо, що відповідно до Закону України „Про запобігання та протидію домашньому насильству”, домашнє насильство – це дії фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, скоєні в родині чи в межах місця проживання, які призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Дія цього закону поширюється на таких осіб:

üподружжя;

üколишнє подружжя;

üнаречені;

üмати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);

üособи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;

üособи, які мають спільну дитину (дітей);

üбатьки (мати, батько) і дитина (діти);

üдід (баба) та онук (онука);

üпрадід (прабаба) та правнук (правнучка);

üвітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);

üрідні брати і сестри;

ü  інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);

üдіти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;

üопікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;

üприйомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.

Домашнім насильством також вважається погроза вчинення відповідних діянь.

Умова спільного проживання щодо цих правовідносин не береться до уваги. Такі зміни є позитивними, оскільки, приміром, припинення шлюбу не означає припинення насильства. Тепер один з колишнього подружжя у разі вчинення насильства має інструменти захистута право на застосування спеціальних заходів протидії домашньому насильству.

Статистичні дані за короткий проміжок роботи лінії „1547”показують, що:

·         35% звернень стосувалися психологічного насильства;

·         34% – фізичного;

·         28% – економічного;

·         дещо менше 1% – сексуального насильства;

·         у 33% випадків фахівці гарячої лінії надали психологічну допомогу;

·         у 66% випадків – інформаційну консультацію;

·         у 1% випадків було здійснено екстрене реагування.

 

 

Інформація про визначених посадових осіб,

 відповідальних за оперативне реагування та опрацювання звернень та повідомлень

про/або осіб, які постраждали від торгівлі людьми, домашнього насильства, насильства за ознакою статі,

насильства стосовно дітей, або загрозу вчинення такого насильства

 

 

Виноградівщина

Райдержадміністрація

Поточна діяльність

Послуги

Публічна інформація

Звернення громадян

Прес-центр

president baner

anons_3

drv_baner

library

M2 UA RU 300x84

ee-banner 

fmap 1

dsvv

gadjacha linija

1111111111111

baner ghestova mova 

petition1 

1111111111111 copy

 
imege1236
Голова Виноградівської районної державної адміністрації - Вантюх Ігор Віталійович 

 
ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ВИБОРЦІВ!
 
original-3498738506
 
images
 
konstytucia
osvita copy
ogoloshennya
sp copy
kultura copy
rcsssdm copy
uszn copy
rcz copy copy
gk copy
lishosp copy
eko copy
365 copy
kor copy
 

Flaer Patronat 1 - -400x842

 

soc reklama

2020
Вересень
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    
Слідкуйте за нами на Facebook!
social facebook box blue

Хто зараз на сайті

На даний момент 127 гостей на сайті
1joomla.ru picma.ru mamentyev.ru
© 2005 - 2020 ВИНОГРАДІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Адреса: 90300, Закарпатська область, м. Виноградів, площа Миру, 5
тел./факс: (03143) 2-33-50    e-mail: vinrda@ukrpost.ua
При використанні матеріалів - обов'язкове посилання на джерело!
Карта сайту